• 144
  •  
  •  
  •  
  •  

Ніхто нікого не збирається вчити жити. Іноді в житті молодої людини виникають питання. Нижче спроба нашовхнути її на можливі відповіді на деякі з них.

 

Тобі двадцять один рік. Ти українець. В твоїх жилах тече кров славетних предків, що прибили щит на воротах Константинополя, втоптали в прах Хозарію, громили поляків під Жовтими Водами та штурмували Арбатські ворота Москви. Але тобі зараз не до цього. Тобі треба вставати з ліжка і йти на пари. Через кілька років ти закінчиш юридичний факультет і підеш працювати, скоріш за все, плиточником на будівництво. Бо за фахом знайти роботу важко. Щодня один і той самий маршрут, ті самі дії, та сама сіра буденність. По вихідним ти їздиш електричкою з якимись друзями пити пиво і дешеву горілку кудись на озеро або сидиш вдома і деградуєш за ноутбуком в танчиках.

Іноді твоя свідомість розривається від думок, що у цьому житті щось не так. Що цей набір однакових щоденних дій приведе тебе в нікуди. А тобі іноді хочеться чогось кращого. Чогось яскравого, великого. В більшості випадків одноманітність швидко повертає твою свідомість у вже звичний стан. Але іноді ти усвідомлюєш – в цьому житті треба щось змінювати. Треба щось робити. А що? Що робити аби впевнено не перетворитися на пересічного овоча, що наділений лише здатністю розмовляти. Розмовляти і голосувати за лібералів, комуністів, ригів та інших антидержавних “партій”  і нити про жахливе життя в своїй країні.

Але Господь сотворив тебе людиною. В тебе є руки, ноги і голова на плечах. Для початку – це найпростіше – працюй над своїм тілом. Для цього тобі взагалі нічого не потрібно, окрім бажання. Прокинувся зранку – зроби декілька підходів по 20 відтискань і 50 присідань. Це просто. Це навіть інвалід другої групи зробить. Основна проблема – у бажанні, у здатності перемогти свою лінь, перемогти себе. Переможеш – багато досягнеш. Можливо це буде найбільша перемога у твоєму житі.

Що робити далі, ЛЮДИНО? Будь воїном. Не бійся цього. Пацифіст і лгбт – це істоти одної категорії. Ти не такий, як вони. Це не означає, що ти повинен встати рано і замість пар піти у військкомат аби записатись в якусь механізовану бригаду ЗСУ. Ідея, звісно, непогана, бо армії бракує толкових людей. Але ти поки не такий. Можливо ти ніколи не опинишся на війні і не знатимеш, що таке залпи «Градів», кулеметні черги і свист мін. Але якщо війна прийде  у твій дім, то ти гідно зможеш її зустріти. Зможеш захистити своїх близьких. Бо конкретно їх захищати, якщо ворог дійде до твого міста, будуть не хлопці з ЗСУ. Вони всі будуть зайняті більш важливими справами. Їх захист – це буде саме твоя справа. То ж готуйся до цього. Як? Ще більше працюй над собою. Гартуй витривалість: почни бігати. Спершу це буде важко і ліниво. Оббіжи для початку свій будинок кілька разів, через тиждень – свій квартал. Олімпійським чемпіоном-марафоністом це тебе не зробить. Але пробігти зі спорягою чи речами першої необхідності в критичний момент допоможе. Не зупиняйся – ходи в спортзал, вивчай бойові мистецтва. Вмій себе захистити! Бо ворог може бути не лише в образі зеленого чоловічка з триколором, але і тупорилого гопніка, що чекає тебе з ножем біля під’їзду. Воїн – це не просто солдат. Воїн – це суть, це характер, це стан душі. Це речі, що можуть допомогти тобі перемогти не лише в окопі чи у вуличній бійці, – але і в спорті, підприємництві чи політиці.

Що далі? Купи собі зброю. Так саме зброю. Ворога з автоматом ти кулаками не зупиниш. Життя – не кіно. І одної сили тут мало. Треба ще навики та засоби. Не порушуй закон. Ти живеш в країні де можна цілком легально придбати достатньої зброї для ведення повноцінного бою. Так, це затратно. Так, тобі доведеться витрачати час на “ментовську” бюрократію. Але ці затрати повністю себе виправдовують. Ти зможеш закумулювати достатньо коштів, якщо перестанеш бухати і витрачати їх на, посправжньому, непотрібні тобі речі. Турецький дробовик коштує дешевше ніж сучасний айфон. Перший може врятувати тобі життя, на відміну від другого. Тому навчись розставляти пріоритети. Купи собі зброю і набої. І тренуйся – чим більше тим краще. Холости, ходи на стрільбище і практикуй. Вивчай тактику і випробовуй її на практиці.

Наявність в тебе зброї ще не означає, що тобі доведеться застосовувати її коли-небудь проти живих (чи поки що живих) людей. Це лише у хворій уяві лібералів людина зі зброєю (байдуже, що зброя легальна) автоматично перетворюється у маніяка і машину для вбивства, що несе більшу загрозу суспільству, ніж армія зелених чоловічків на Сході нашої держави. Для вирішення багатьох проблем достатньо самого факту наявності зброї, при цьому безпосереднє її застосування необов’язкове. Дуло рушниці направлене через вікно автомобіля в “мармизу” ідіоту, що вирішив гопнути тебе на трасі миттєво позбавляє його дурних думок. А наявність травмата в руках, при зустрічі з гопотою на вулиці, суттєво покращує тонус. Але не будь надто самовпевненим. Будь готовий до того, що тобі доведеться застосувати свою зброю, якщо хтось, все-таки, наважиться замахнутися на твоє життя. В тебе є стаття 36 Кримінального Кодексу, яка гарантує тобі право на самооборону. Але – ми живемо в Україні, де законодавство не працює на твою користь. Тому, скоріш за все, тебе посадять за «вбивство з необережності». Проте хай краще судять троє, а ніж несуть шестеро.

Що робити далі, ВОЇН? Читай. Читай багато й різного: від Шевченка до Сунь Дзи, від Кожелянка до Еволи, від Колодзінського до Горація. Найголовніша зброя воїна – це його мудрість. Навіть не розум, а саме мудрість. Ти можеш бути начитаним, але при цьому не знати як застосувати в житті інформацію, якою ти володієш. Ти можеш знати як довести теорему Ерншоу, але це не допоможе тобі подолати всі труднощі на життєвому шляху. Навчись черпати мудрість з творів класиків. Не шкодуй грошей на книги. Купівля книги – це не витрати, це інвестиції. Не соромся ходити в бібліотеки – там теж можна багато знайти, якщо, звісно, захотіти. Затям, воїн, солдат без мозгів – це москаль. Він поки ще живий, але невдовзі він грузом двісті поїде в Ростовську область і це без варіантів. Тому не легковаж і вчися. Скільки живеш – стільки вчися.

На своєму життєвому шляху ти можеш сягнути надзвичайних висот. Ти можеш бути успішним, заможним, відомим. А можеш втратити все і опинитися у самому низу. Гроші, автомобілі, речі – все це тлінне. З тобою до самої смерті залишаться лише твої знання, вміння та підготовка. Якщо ти їх звісно постійно розвиватимеш. З таким багажем, ти, в якій би ситуації не опинився, зможеш пройти всі перешкоди і знову бути на висоті.

Працюй над собою!

 

Друг, Чорнота

Очільник ВГО “Сокіл”

Учасник російсько-української війни

Доброволець БОП “Січ”, чоти “Карпатська Січ” – 93 ОМбР

Виснажлива весна 2018


  • 144
  •  
  •  
  •  
  •