• 79
  •  
  •  
  •  
  •  

Під час перебування в неволі надзвичайно важливо підтримувати свій моральний та фізичний стан в добрій формі. Для цього потрібно докладати максимум зусиль, адже по суті це питання твого здоров’я та виживання, бо при довгому перебуванні в ув’язненні особливо в СІЗО, коли твоє пересування обмежується прогулянками раз на день людина за роки пасивного “сидіння” перетворюється на овоч.

Тому я розкажу трішки про те, що я роблю, аби бути здоровим фізично і психологічно.

З перших місяців ув’язнення я розумів, що є великий ризик затриматись у цих місцях надовго, тому відразу почав планувати що робити. Моя ціль була проста: вийти я маю сильнішим, тренованішим та розумнішим, ніж до ув’язнення. Перше, що можна було робити в таких умовах – це багато читати та щоденно тренуватися.

В залежності від закладу, в якому ви перебуваєте, є різні можливості. Починаючи з тренувань із власною вагою (підтягування на турніку, відтискання від підлоги, на брусах та в стійці на руках, різних вправ на прес), і закінчуючи майже повноцінними тренуваннями – така можливість у мене зараз є. Ми проводимо тренування по системі кросфіт, що включає різні функціональні навантаження – відпрацьовуємо важкоатлетичні та гімнастичні вправи, часто бігаємо на 6 та 10 км., граємо у футбол, баскетбол, та регбі.

Ну звісно, щоб мати гідні результати, потрібно також добре харчуватись.

Фізичні навантаження – це те, що допомагає підтримати моральний стан. Доведено, що вони стимулюють вироблення ендорфінів (гормонів щастя).

Щодо особистого розвитку, то я не зупинявся на читанні цікавої літератури, але й знайшов також можливість втілити в життя свою давню мрію – навчитись грати на гітарі. І вже вивчив близько півтора десятка пісень, серед яких “Микита Швачка” (Кому Вниз), та “Спи собі сама” (Скрябіна), і продовжую працювати над вдосконаленням майстерності гри, та вивченням чогось нового.

В сукупності це все забезпечує мені який не який розвиток, я відчуваю що витрачаю свій час на дарма і це допомагає мені триматися вже протягом кількох років.

Головне – не зупинятись, ставити собі нові цілі, вчитися новому. Тоді цим стінам не вдасться тебе зламати, ти не просто сидітимеш і чекатимеш на свободу, а рватимешся до неї, вимагатимеш її. Саме такі речі роблять з тебе не жалюгідну жертву системи, а борця проти неї! Їх завдання тебе знищити, а якщо ти за час ув’язнення став мудрішим та сильнішим – тоді ти однозначно переміг.

Слава Україні!


  • 79
  •  
  •  
  •  
  •